Ульяновський районний суд Кіровоградської області

АНАЛІЗ

Причин порушення процесуальних строків при розгляді цивільних справ за 9 місяців 2015 року що перебували в провадженні Ульяновського районного суду Кіровоградської області

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати

строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Процесуальний закон установлює граничні строки розгляду цивільних справ: загальний — не більше 2 місяців із дня відкриття провадження у справі та спеціальний— не більше одного місяця (справи про поновлення на роботі та стягнення аліментів).

Протягом цього строку суд повинен провести підготовку справи до розгляду, безпосередньо розглянути справу та ухвалити рішення. Проте, як відомо, порушення встановлених процесуальним законом строків розгляду справи не може бути підставою для скасування ухваленого судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Встановлені законодавчі вимоги не можна назвати реальними, саме тому зазначена норма закону залишається декларативною, а оперативність розгляду справ по захисту прав, свобод та законних інтересів такою, що не відповідає міжнародному законодавству, а отже порушує право особи на суд.

Практика Європейського Суду

Для визначення того, чи була розумною тривалість розгляду справи у суді, перш за все, Європейський Суд встановлює початок цього строку та його закінчення.

Перебіг строку у справах про цивільні права та обов’язки відраховується з моменту відкриття провадження у справі, а в окремих випадках – і з моменту виникнення права на подання позову до суду.

Різним є момент закінчення перебігу строку. У справах про цивільні права та обов’язки таким моментом найчастіше Європейський Суд визнає повне виконання судового рішення. У справах про кримінальне обвинувачення перебіг строку розгляду справи закінчується ухваленням остаточного рішення у справі.

Для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи у національних судових органах Європейський Суд виробив у своїй практиці кілька взаємопов’язаних критеріїв:

- складність справи;

- поведінка заявника (тобто особи, яка звернулася до Європейського Суду);

- поведінка судових та інших державних органів;

- важливість предмету розгляду для заявника.

Довга тривалість розгляду справи може бути визнана розумною, якщо сама справа є складною як з фактичного, так і з правового боку.

У разі необхідності, особа, яка звертається до Європейського Суду із заявою про визнання розгляду справи необґрунтовано довгим, має довести, що вона особисто не вчиняла дій, спрямованих на затягування процесу. Тобто, Європейський Суд кожного разу оцінює поведінку заявника та її вплив на тривалість розгляду справи.

Крім поведінки заявника, при встановленні розумності строків розгляду справ Європейський Суд аналізує і поведінку органів влади. Серед основних причин затягування розгляду справ з вини держави, як правило, бувають: велике навантаження на суди, недофінансування судів, відсутність достатньої кількості суддів та допоміжних працівників тощо. Подібні проблеми в організації правосуддя притаманні не лише для України. Свого часу Європейський Суд зазначив, що “... навіть реформування Цивільного процесуального кодексу не змогло розв'язати реальну проблему функціонування судів в Італії, яка полягає в постійній нестачі засобів та персоналу на всіх рівнях судової системи”.

Подолання зазначених проблем є завданням кожної держави, оскільки держави-учасниці Ради Європи зобов’язані “організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції, разом із вимогами судового розгляду продовж розумного строку".

Затягування строків розгляду спорів може відбуватися також внаслідок несвоєчасного проведення судових експертиз. Європейський Суд зобов’язує суддів слідкувати за проведенням цих експертиз: “Експерти працюють в межах судового розгляду, який контролюється суддею. Він залишається відповідальним за підготовку справи до судового розгляду та швидкий хід процесу”.

Порушенням розумних строків розгляду справ про цивільні права та обов’язки може вважатися тривале невиконання судових рішень з вини державних органів. Згідно з прецедентною практикою Європейського Суду, процедура виконання рішень суду є невід’ємною частиною судового розгляду. У цьому випадку неможливо не процитувати прецедентне положення рішення у справі Хорнсбі проти Греції: “параграф 1 статті 6 Конвенції гарантує кожній особі розгляд судом спорів про її цивільні права й обов'язки; у такий спосіб реалізується “право на суд”, найважливішим аспектом якого є право доступу до правосуддя, тобто право звернутися до суду у цивільних справах. Однак це право стало б ілюзією, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, що стаття 6 Конвенції, докладно описуючи надані сторонам процесуальні гарантії - справедливий, публічний і швидкий розгляд, - залишила реалізацію судових рішень без захисту. Якщо вважати, що дана стаття 6 Конвенції говорить тільки про доступ до правосуддя і судового процесу, то це, імовірно, призвело б до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, який Договірні Держави зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, повинне, таким чином, розглядатися як невід'ємна частина "суду" у розумінні статті 6 Конвенції; більш того, Суд уже застосовував цей принцип у справах про тривалість розгляду”.

Щоб проаналізувати дотримання строків призначення справ до судового розгляду, а також оперативності розгляду цивільних справ в Ульяновському районному суді варто зазначити, що в порядку цивільного судочинства за 9 місяців 2015 року :

- перебувало в провадженні – 390 позовних заяв, в тому числі надійшло у звітному періоді 351;

- розглянуто -337; з ухваленням рішення – 286, закриттям провадження -10

- залишенням позову без розгляду -32;

- не розглянуто на кінець звітного періоду -53; зупинено провадження -1,

- з порушенням строків розгляду – 0.

заяви окремого провадження – 48 перебувало на розгляду, в тому числі -45 надійшло у звітному періоді;

- розглянуто -45 ; з ухваленням рішення – 43, задоволено – 43; закриттям провадження -0

- залишенням позову без розгляду -2;

- не розглянуто на кінець звітного періоду -3; зупинено провадження -1,

- з порушенням строків розгляду – 0

В ході проведення узагальнення встановлено, що строки призначення цивільних справ до судового розгляду за 9 місяців 2015 року не порушувались.

Так, відповідно до даних, що містяться у звітності за 9 місяців 2015 року, призначення справ до розгляду або прийняття іншого рішення по заяві (в т.ч. прийняття рішень про повернення заяв, залишення їх без розгляду, відмову у відкритті провадження, видання чи скасування наказів) з порушенням строків встановлених ЦПК не відбувалось.

Загальні строки судового розгляду цивільних справ в Ульяновському районному суді не порушено.

Таким чином, в порівнянні з аналогічними показниками 9 місяців 2013 року, спостерігається позитивна динаміка в дотриманні процесуальних строків на стадії надходження та справи до суду та прийняття рішень щодо її подальшого спрямування.

Аналізуючи дотримання строків призначення справ до судового розгляду суддями Ульяновського суду, варто зазначити, що Цивільним процесуальним кодексом України регулюються строки призначення справ до попереднього та до судового розгляду, а також строки вирішення заяв в порядку виконання рішення суду.

Попереднє судове засідання має бути призначено протягом 10 днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст. 129 ЦПК України).

Щодо призначення справи до розгляду, то відповідно до ч.2 ст. 156 ЦПК України, справа має бути призначена до розгляду не пізніше семи днів після закінчення дій підготовки справи до судового розгляду.

Відповідно до ч.7 ст. 130 ЦПК України попереднє судове засідання не є обов'язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження у справі.

При цьому варто зазначити, що ЦПК України не встановлює строків призначення справ до судового розгляду у випадку коли не проводиться попередній розгляд, а відповідно, і не можуть провадитися дії по підготовці справи до судового розгляду, крім розгляду заяв про забезпечення позову та забезпечення доказів.

Вбачається, що семиденний строк призначення справи до судового розгляду, передбачений ст.156 ЦПК України, не стосується випадків, коли справа до попереднього розгляду не призначається, а отже підготовчі дії у справі не проводяться. Семиденний строк призначення справи до судового розгляду з моменту відкриття провадження не забезпечить своєчасного повідомлення (за 3 доби до дати слухання справи) учасників про дату та місце судового розгляду, не кажучи про повернення до суду відомостей про отримання особами, які беруть участь у справі судової повістки, що беззаперечно призведе до відкладення слухання справи.

А отже, справа має бути призначена до судового розгляду в такий термін, щоб забезпечити її розгляд протягом строків, встановлених ст. 157 ЦПК України.

Вказані строки призначення справ до судового розгляду суддями Ульяновського районного суду дотримані. Не виявлено випадків, що справи не призначалися до розгляду більше ніж через два місяці з дня відкриття провадження.

Відповідно до ст. 27 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки. При цьому дієвого механізму впливу на невиконання учасниками процесу покладених на них процесуальних обов'язків законодавством не передбачено.

Нерідкі випадки, коли учасники процесу без поважних причин не з'являються до суду, надаючи заяви з проханням відкласти слухання справи у зв'язку з хворобою, зайнятістю у іншому процесі, тощо. При цьому, нерідко в подальшому поважність причин неявки в судове засідання ними не підтверджується.

Однак, зазначене є не єдиними проблемами порушення строків розгляду цивільних справ. Важливу роль в цьому відіграє недобросовісне виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків, а також не кваліфікованість їх представників.

Попри встановлені вимоги закону щодо подання суду про доказів під час попереднього судового засідання або до початку розгляду справи по суті (ст. 131 ЦПК України), на цій стадії сторонами не виконується, що змушує суд відкладати слухання справи на іншу дату за для витребування доказів.

Систематичними є випадки, коли учасники процесу з'являються до суду непідготовленими до розгляду справи, зловживаючи своїми процесуальними правами, подають в день призначення слухання справи заяви про необхідність ознайомлення з матеріалами справи, надання до суду додаткових доказів, тощо.

Варто зазначити, що Європейський суд з прав людини вихідним пунктом для оцінки розумності строку розгляду справ, в сенсі частини 1 статті 6 Конвенції, визначає обставини справи. При цьому звертає увагу на те, що держава несе відповідальність лише за дії органів. На неї не може бути покладена відповідальність за затягування розгляду справи, викликане використанням сторонами в цивільному процесі всіх наявних процесуальних прав, наданих національним законодавством.

Також варто зазначити, що забезпечення оперативності розгляду цивільних справ також пов'язана з умінням суддів належним чином організувати свою роботу.

В контексті оперативності (своєчасності) розгляду справи не можливо не звернути увагу і на належну підготовку справи до судового розгляду.

Завданням підготовки справи до судового розгляду в суді є: створення можливостей для врегулювання спору до судового розгляду, у тому числі примирення сторін; визначення характеру правовідносин сторін і, відповідно, потенційного кола нормативних актів, які повинні застосовуватися при вирішенні суперечки; визначення кола доказів, необхідних для вирішення спору по суті і забезпечення їхнього подання до моменту початку розгляду; повідомлення заінтересованих осіб про час і місце розгляду.

Перехід від активності суду до реальної реалізації принципу змагальності сторін, тобто до відносної пасивності суду та активності сторін, обумовлює залежність досягнення процесуальної мети від діяльності останніх.

Тому розгляд справ в установлені законом строки, залежить, як від добросовісного ставлення учасників процесу та їх представників до виконання покладених на них процесуальних обов'язків, так і від діяльності суду. Усе у комплексі створить належні умови для своєчасного вирішення цивільних справ, а отже і створить умови для виконання Україною вимог розумності, взятих на себе Конвенцією.

Висновки та пропозиції

Результати аналізу дають підстави для висновку, що в цілому судді дотримуються вимог цивільного процесуального закону, більшість цивільних справ розглядаються суддями у розумні строки.

Відповідальною за додержання національними судами розумних строків розгляду справ є держава. Тому, важливим у цьому процесі є діяльність з повного укомплектування суддівського корпусу та фінансування усіх потреб судової влади.

Суддям доцільно додержуватися розумних строків розгляду справи і завершувати справи у розумний для кожного випадку строк, не очікуючи на закінчення граничного строку, визначеного процесуальним кодексом.

Підбиваючи підсумки, слід відзначити, що проблема оперативності розгляду цивільних справ у розумні строки є багатоаспектною, яка залежить не тільки від діяльності судді, а й самих учасників процесу. Вирішення цієї проблеми можливо не лише завдяки внесенню відповідних змін до законодавства, а й завдяки добросовісному виконанню сторонами своїх процесуальних обов'язків, які, безумовно, повинні забезпечуватись дієвим механізмом впливу. Частину цієї проблеми можливо вирішити в процесі вдосконалення законодавства щодо подолання завантаженості суддів, належного матеріально-технічного забезпечення, встановлення реальних строків розгляду цивільних справ, встановлення дієвого механізму застосування заходів примусу до осіб, що зловживають своїми процесуальними правами. Проблеми ж добросовісного виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків є більше соціальними, ніж правовими, вирішення яких можливо в контексті підвищення загальної правосвідомості та в процесі розвитку самого суспільства.

У зв'язку з наведеним пропонується звернути увагу суддів:

- на дотримання десятиденного строку призначення справ до попереднього розгляду після відкриття провадження;

- на дотримання семиденного строку призначення справи до судового, який рахується з дня закінчення проведення підготовчих дій до судового розгляду;

- на дотримання розумних строків розгляду цивільних справ, але не більше як два місяці з дня відкриття провадження, а у справах про стягнення аліментів та поновлення на роботі — одного місяця;

- на недопущення затягування розгляду справ та реагування належним чином на зловживання своїми процесуальними правами особами, які беруть участь у справі.

Голова Ульяновського

районного суду А.В. Терновенко