Аналіз розгляду кримінальних справ щодо осіб які звільнені від кримінальної відповідальності і покарання

Аналіз

 розгляду кримінальних справ  щодо осіб які звільнені від кримінальної відповідальності і покарання

За наявності визначених у Кримінальному кодексі України підстав, винна у вчиненні злочину особа може бути повністю або частково звільнена від покарання за вчинене. В аналізованому інституті кримінального права найбільшою мірою знайшли своє відображення принципи гуманізму і економії заходів кримінального впливу, покладені в основу нової політики держави загалом та кримінального права зокрема. На відміну від звільнення від кримінальної відповідальності звільнення від покарання застосовується тільки до вже засуджених осіб. Звільнення від покарання здійснюється тільки судом (крім звільнення від покарання на підставі Закону України «Про амністію» чи акта про помилування - частина 1 статті 74 ККУ).

Звільнення від відбування покарання з випробуванням  стаття 104 КК України передбачає, що для застосування цього виду звільнення від відбування покарання необхідно враховувати: по-перше, загальні підстави й умови, передбачені в статтях 75-78 КК України; по-друге, особливості, передбачені в цій статті.

Особливості призначення покарання: 1) звільнення від відбування покарання з випробуванням неповнолітніх можливе при засудженні їх тільки до одного виду покарання - позбавлення волі; 2) іспитовий строк встановлюється тривалістю від одного до двох років; 3) уразі звільнення неповнолітніх від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на окрему особу (за її згодою або на її прохання) обов'язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи.  

При застосуванні ст. 75 КК України при звільненні осіб від відбування покарання з випробуванням суддями враховуються наступні обставини - відсутність судимості, неповнолітній вік, суспільно-корислива праця, визнання вини, щире каяття, відшкодування збитків, позитивна характеристика.

Практика застосування ст. 75 КК України. Для звільнення з випробування потрібно встановити достатню для цього підставу. Звільнення з випробуванням може мати місце тоді, коли суд дійде висновку, що, виходячи з тяжкості злочину, особи винного та інших обставин, виправлення засудженого можливе без відбування покарання. Тяжкість злочину повинна бути конкретизована з урахуванням об’єкта і предмета посягання, характеру діяння, обстановки, засобу, місця і часу вчинення, відсутності тяжких наслідків, урахування, чи був злочин закінченим або незакінченим, чи був він вчинений у співучасті або однією особою, форма та ступінь вини, мотиви і мета злочину та ін. Не менш важливе значення, враховуються дані, що характеризують особу винного.

Не достатнє врахування обставин, що враховуються при застосуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням, веде до несприятливих наслідків, які настають для засудженого в двох випадках. Перший, коли засуджений направляється судом для реального відбування призначеної міри покарання через те, що він не виконав покладених на нього обов’язків або систематично вчиняв правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення. Другим – вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину.

Найбільш розповсюдженими обов’язками, покладеними на особу звільнену від покарання з випробуванням, передбачених законом згідно ст. 76 КК України є: ч. 2-5 ст. 76 КК України. Контроль за виконанням таких обов’язків значно посилює вплив на засудженого і тим самим підвищує ефективність звільнення від покарання з випробуванням.

Призначення судом у вироку особі, винній у вчиненні злочину, певного покарання і його відбування засудженим, є основною формою реалізації кримінальної відповідальності, закономірним підсумком існування кримінально-правових відносин.

Одначе, принципи гуманізму, економії кримінально-правового впливу в ряді випадків, спеціально регламентованих законом, дають підстави для повного або часткового звільнення особи від покарання, коли стає зрозумілим, що цілі покарання досягнуті на момент його призначення або в певний період, коли відбута лише його частина. В цих випадках засуджена особа після визнання її винною у обвинувальному вироку взагалі звільняється від відбування покарання або від його подальшого відбування.

Звільнення від покарання і його відбування здійснюється судом, рішення про звільнення від покарання і його відбування за амністією приймає Верховна Рада України, в порядку помилування - Президент України

Отже, звільнення від покарання та його відбування - це акт відповідних органів державної влади, згідно з яким до особи, яка визнана винною і засуджена, покарання не застосовується, або особа, відбувши частину покарання, звільняється від його подальшого відбування.

Певною мірою звільнення від покарання схоже на звільнення від кримінальної відповідальності. Але між ними існує й суттєва різниця.

Так, загальним для обох видів звільнення є те, що і в першому і в другому випадках особа вчинила суспільно небезпечне діяння, яке містить всі ознаки складу злочину. Але при звільненні від кримінальної відповідальності йдеться, в основному, про злочини невеликої чи середньої тяжкості, а при звільненні від покарання - про злочини будь-якої тяжкості.

В обох видах звільнення рішення приймає суд (крім актів амністії та помилування). Але при звільненні від кримінальної відповідальності рішення суду приймається до винесення обвинувального Вироку, а при звільненні від покарання - суд виносить обвинувальний Вирок, не призначаючи покарання, або звільняє від його відбування засуджену особу чи особу, яка покарання вже відбуває.

За статистичними даними Ульяновського районного суду в 2011 році  перебувало на розгляді – 157 кримінальних справ.

З них розглянуто – 144  .

В 2012 році :

перебувало на розгляді -  147 кримінальних справ,

з них розглянуто – 145.

В 2011 році розглянуто :

 -  із застосуванням  ст. 75 КК України - 39  кримінальних справ  .

В 2012 році розглянуто :

-  з застосуванням  ст. 75 КК України  - 50   справ  .

Так, наприклад Ульяновським районним судом  винесено вирок 25.11.2011 року  по кримінальній справі № 1-29\11 р.   відносно підсудного Барановського Олександра Володимировича та  визнано його  винним в скоєнні злочину передбаченого   ч.1 ст.122 КК України і призначено  йому покарання у вигляді  2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК  України  звільнено Барановського Олександра Володимировича від відбування покарання із встановленням  йому  іспитового строку  1(один)  рік.  

Призначаючи покарання підсудному Барановському Олександру Володимировичу, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії невеликої тяжкості, також повною мірою вивчена особа підсудного.

 Судом, відповідно до 66 КК України, беруться до уваги  обставини, пом'якшуючі відповідальність підсудного :  щире каяття.

Судом, відповідно до 67 КК України, беруться до уваги  обставини, обтяжуючі відповідальність підсудного:

 обтяжуючою обставиною відповідальність підсудного Барановського Олександра Володимировича є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння. Характеризується підсудний по місцю проживання позитивно .

Враховуючи вищенаведені обставини справи, та беручи до уваги те, що вину підсудній визнав повністю, щиро розкаявся, за місцем проживання  характеризується позитивно, примирився з потерпілим, злочин вчинив вперше, суд вважає за доцільне призначити підсудному покарання у вигляді позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання, встановивши іспитовий строк,  застосувавши ст.75 КК України та з призначенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

В 2011 році розглянуто :

 - з застосуванням ст. 45 КК України  -   3   справи .

1- справа скасована апеляційним  судом Кіровоградської області та направлена до Ульяновського районного суду на новий розгляд.

В 2012 році розглянуто :

- з застосуванням ст.. 45 КК України -   4   справи.

Так , наприклад Ульяновським районним судом 29.11.2011 р.  закрито  кримінальну справу № 1-135\11  про обвинувачення Король Ганни Іванівни   в скоєнні  злочину передбаченого ч. 1 ст. 203 КК України в зв»язку з дійовим каяттям. При винесені постанови по справі відносно підсудної, яка щиро кається у скоєному, суд вважає, що провадження по даній справі можливо закрити, а Король Ганну Іванівну звільнити  від кримінальної відповідальності з слідуючих підстав:

Відповідно ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо після вчинення злочину щиро покаялась, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки, або усунула шкоду.

За вимогами ст. 12 КК України вчинений Король Ганною Іванівною злочин за ступенем тяжкості відноситься до злочинів невеликої тяжкості, вона вперше притягується до кримінальної відповідальності. Позитивно характеризується, винною себе визнала, щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю злочину.

Таким чином судом встановлено, що до Король Ганни Іванівни можливо застосувати ст. 45 КК України, а провадження по справі закрити згідно п. 1 ч. 1 ст. 7-1 КПК України

З застосування ст. 46 КК України  про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілого

- 2011 рік – 2 справи

- 2012 рік – 0 справ.

1 – справа скасована апеляційним судом Кіровоградської області та направлена до Ульяновського районного суду  на новий розгляд.

З  застосування ст. 48 КК України  про звільнення від кримінальної відповідальності  у зв’язку із зміною обстановки  :

- 2011 рік -  0 справ;

- 2012 рік – 2 справи.

Так , наприклад  Ульяновським районним судом закрито кримінальну справу про обвинувачення  Бочкор Юрія Михайловича  в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 263 КК України  справу на підставі ст.. 48 КК України в зв’язку із зміною обстановки так як підсудний  вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиросердечно розкаявся, вперше вчинив злочин середньої тяжкості, в майбутньому подібного обіцяє не вчиняти, вважає, що  вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність і сам він перестав бути суспільно небезпечним.

      Відповідно до ст. 48 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

За наявності підстав, зазначених у ст. 48 КК України, у справах, що надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи, з додержанням вимог, зазначених у ч.2, 3 ст.71 КПК України.

Судом встановлено, що органами досудового слідства дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 263 КК України : носіння кастетів, без передбаченого законом дозволу.

Згідно ст. 12 КК України, інкримінований йому злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості, так як КК України за його вчинення передбачено найсуворіше покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

Підсудному роз'яснено право настоювати на розгляді справи у загальному порядку. На розгляді справи у загальному порядку Бочкор Юрій Михайлович не настоює.

Як вбачається з  матеріалів справи Бочкор Юрій Михайлович в порядку ст.89 КК України такий , що не має судимості.

По місцю проживання підсудний характеризується позитивно.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку та визнає, що на час розгляду справи в суді підсудний Бочкор Юрій Михайлович, виправився, усвідомив незаконність своїх дій і перестав бути суспільно небезпечним, а тому його слід звільнити від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 263 КК України.

Застосовано Закон України « Про амністію»  та звільнено від покарання :

2011 рік – 0 справ.

2012 рік – 8 справ.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, проаналізувавши зібраний матеріал, практику застосування   Ульяновським   районним судом законодавства, що регулює звільнення особи від кримінальної відповідальності, від покарання, закриття кримінальної справи на підставі Закону України «Про амністію», можна сказати, що наш суд досить серйозно підходить до розгляду і вирішення справ даної категорії, ґрунтуючи розв’язання поставлених у них питань на основі відповідних норм матеріального та процесуального характеру, в чому важливу роль також відіграють і роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, які він виклав у своїй постанові № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності».

В.о.голови Ульяновського

районного суду                                                                                                                 А.А.Бондаренко

вик.Дембовська М.А.

025921445