Ульяновський районний суд Кіровоградської області

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Причини порушення розумних строків розгляду кримінальних проваджень за 1 квартал 2016 року, які знаходились на розгляді в Ульяновському районному суді Кіровоградської області.

Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов’язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об’єднання матеріалів справи тощо.

Також згідно з вимогами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оскільки за змістом ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а юрисдикція їх поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, основну роль у забезпеченні ефективного захисту прав і свобод громадян на національному рівні відведено саме судам. Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови від 01.04.94 № 3 "Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ" звернув увагу на необхідність підвищення особистої відповідальності суддів за своєчасний та якісний розгляд судових справ, оскільки дотримання суддями встановлених законом строків розгляду є їх обов'язком. При цьому навмисне порушення процесуального закону чи несумлінність, які спричинили несвоєчасний розгляд та тяганину при розгляді кримінальних або цивільних справ та істотно обмежили права і законні інтереси громадян, слід розглядати, з урахуванням конкретних обставин, як неналежне виконання професійних обов'язків судді.

Для об’єктивного узагальнення причин порушення строків розгляду кримінальних справ, важливим є визначення строку, в який має бути розглянуто кримінальну справу.

Строк судового розгляду кримінального провадження починається з моменту надходження справи до суду першої інстанції з обвинувальним актомі закінчується набранням вироком (постановою, ухвалою) законної сили й зверненням вироку (постанови, ухвали) до виконання.

Кримінально-процесуальним законодавством, на відміну від цивільного процесуального, не передбачено, в який строк суд має розглянути кримінальну справу й постановити вирок чи інше рішення в ній. Є лише вимога щодо дотримання строків призначення кримінальної справи до попереднього та судового розгляду (в залежності від складності справи).

Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов'язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об'єднання матеріалів справи тощо.

Таким чином, розумні строки розгляду справ зобов’язують суд вирішувати справи без невиправданих зволікань або ж уникати поспіху, який завдає шкоди справедливому судочинству.

Для визначення строків розгляду кримінальних справ, традиційно використовуються періоди часу:

більше 4, 6 місяців;

понад 1 рік;

Проте навіть перевищення зазначених термінів при розгляді конкретної справи не завжди свідчить про порушення розумних строків її розгляду, особливо щодо справ із багатьма епізодами, із кількома підсудними, тих, у яких має бути досліджено велику кількість доказів або проведено тривалу експертизу.

Вимоги оперативності розгляду кримінальних проваджень у справах, по яких підсудний тримається під вартою, ґрунтуються на підвищених вимогах до розумного строку розгляду (з урахуванням виключного ступеня обмеження права особи на свободу).

Вимоги про дотримання розумних строків провадження законодавчо закріплені у ст. 28 КПК та відповідають існуючій практиці ЄСПЛ та нормам Конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 28 КПК кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

Згідно статистичних даних Ульяновського районного суду за 1 квартал 2016 року до суду надійшло 34 кримінальних проваджень, за звітний період 22 кримінальних проваджень, залишок нерозглянутих справ на початок звітного періоду -13, залишок не розглянутих справ на кінець звітного періоду – 13, з порушенням строків встановлених КПК – 7справ .

Результати узагальнення причин недотримання розумних строків розгляду кримінальних справ Ульяновським районним судом у порядку КПК у 1 кварталі 2016 р. є:

- неодноразові не доставлення підсудних, які тримаються під вартою, конвойною службою на судові засідання;

- неявка в судові засідання осіб, викликаних судом, без яких розгляд справи неможливий (обвинувачені, потерпілі, свідки, прокурор);

- невиконання постанов суду про примусовий привід підсудних, свідків;

- неявка прокурорів;

- неявка захисників (адвокатів) підсудного;

- складність кримінальних справ, зумовлена значною кількістю учасників процесу, великим об’ємом пред’явленого обвинувачення та доказів, які належить дослідити;

- тривалий час проведення експертиз (інколи понад рік);

- надмірна завантаженість суддів, перебування суддів у відпустці, на лікарняних, неможливість брати участь у справі.

Однією із вагомих причин затримок у розгляді кримінальних справ (проваджень), по яких обвинувачені тримаються під вартою понад 6 місяців, є неявка у судові засідання свідків та/або потерпілих та невиконання постанов суду про примусовий привід учасників провадження (свідків, потерпілих). Крім цього, органи внутрішніх справ у більшості випадків не повідомляють суди про здійснення розшукових дій щодо осіб, стосовно яких судом застосовано привід.

Найбільш поширеною причиною відкладення розгляду справи є неявка у судове засідання свідків, що значною мірою перешкоджає своєчасному розгляду справ. Відповідно до ст.140 КПК 2012 р. у випадку неявки викликаних свідків суд вислуховує думку учасників процесу про можливість розгляду справи і виносить ухвалу (постанову) про подальший розгляд справи або відкладення її розгляду. При цьому суд вживає заходів щодо примусового приводу свідків.

Одним із найбільш проблемних питань у цьому контексті є бездіяльність органів внутрішніх справ, що полягає у невиконанні постанов про привід органами МВС. У таких випадках в переважній більшості суд надсилав до органів внутрішніх справ запити, нагадування про виконання постанов про привід.

Рівень виконання постанов про примусовий привід та судових доручень є с низьким. Непоодинокими є випадки надходження до суду рапортів із зазначенням причин, з яких неможливо забезпечити явку учасників судового процесу, уже після визначеної в постанові дати судового засідання або ж відсутності таких рапортів взагалі.

Узагальнення дозволяє встановити, що у справах, по яких судові засідання відкладено кілька разів через невиконання постанов суду про примусовий привід свідків.

Неналежна якість роботи конвойної служби інколи призводить до об’єктивного висновку про необхідність зміни запобіжного заходу для можливості забезпечення оперативності судового розгляду.

Так, у кримінальному провадженні №402/1004/15 по обвинуваченню Мазура Романа Петровича, Мазура Володимира Петровича, Олійниченко Андрія Миколайовича у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.299 КК України ( головуючий-суддя Ясінський Л.Ю.), розгляд справи відкладався 4 рази у зв’язку із неявкою у судове засідання свідків, відносно яких були винесені постанови про доставку приводом в судове засідання, двічі судове засідання відкладалось через неявку прокурора.

Аналогічною є ситуація і в кримінальному провадженні №402/1138/15 про обвинувачення Григорущука Руслана Івановича в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України ( головуючий – суддя Ясінський Л.Ю.), тричі відкладались судові засідання в зв»язку з неявкою свідків, 1 раз в зв»язку з відпусткою судді, відкладалось судове засідання в зв»язку з заявленими клопотанням прокурора про відвід судді, 1 раз в зв»язку з неявкою адвоката.

Проте існують непоодинокі випадки, коли триває розгляд справи з порушенням строків розгляду справи понад один рік , через неявку підсудних в судове засідання. Наприклад, в провадженні судді Терновенко А.В. знаходилось кримінальне провадження по обвинуваченню Ставратена Едуарда Федоровича (міра запобіжного заходу -домашній арешт) у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186, ч.2 ст.185 КК. Дане кримінальне провадження надійшло до Ульяновського районного суду Кіровоградської області 05.03.2015 року та на кінець звітного періоду станом на 01.04.2016 року не було розглянуто, оскільки згідно ухвали суду від 30.04.2015 року підсудний Ставратен Е.Ф. оголошений в розшук, провадження зупинено.

В зв»язку з неявкою підсудних в судові засідання був тривалий розгляд кримінальних проваджень, які знаходились в провадження судді Ясінського Л.Ю. серед яких є: кримінальне провадження № 402/1156/15-к про обвинувачення Стасюка Ігоря Сергійовича обвинуваченого в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України, яке надійшло до суду 01.09.2015 року на кінець звітного періоду не розглянуто через неявку підсудного, що тричі не являвся в судові засідання. Підсудного Стасюка І.С. згідно ухвали суду від 21.10.2015 року оголошено в розшук.

- двіччі відкладались судові засідання через неявку підсудного, відносно якого оголошено розшук в кримінальному провадженні №402/1272/15-к про обвинувачення Гринівецького Володимира Васильовича в скоєнні злочину передбаченого ч.1, ч.3 ст.185 КК України. На кінець звітного періоду станом на 01.04.2016 року дане кримінальне провадження не було розглянуто;

Типовим випадки тривалого розгляду кримінальних проваджень є хвороба підсудного, прикладом є кримінальне провадження №402/1421/15 про обвинувачення Єременко Анатолія Геральдовича в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Судові засідання відкладалися тричі через хворобу підсудного, який перебував на стаціонарному лікуванні.

ВИСНОВОК

Результати узагальнення причин тривалого судового розгляду у справах, за якими до підсудного (підсудних) застосовано запобіжний захід у вигляді понад 6 місяців, 1 рік свідчать, що судді в основному дотримуються вимог кримінального процесуального законодавства.

У більшості проаналізованих кримінальних проваджень судді здійснюють усі необхідні дії для забезпечення дотримання розумного строку судового розгляду у випадку.

Судовий розгляд не може бути продовжений через неявку підсудного, потерпілого, свідка або захисника. Суд постановляє ухвали про його (їх) примусовий привід, які не виконуються органами поліції з різних причин, що залишаються суду не відомими.

Оскільки під час судового розгляду кримінальної справи (провадження) обов’язок з дотримання розумних строків покладено саме на суд, він зобов’язаний забезпечити належним чином явку учасників процесу, на суд покладено підвищений обов’язок контролювати ефективність здійснюваних заходів із забезпечення оперативності судового розгляду.

Також істотною причиною перенесення розгляду справ є невиконання або несвоєчасне виконання органами поліції значної частини ухвал судів та постанов суддів про привід потерпілих, свідків та підсудних.

Крім цього, слід неухильно виконувати вимоги законодавства щодо інформування органів прокуратури та адвокатури про випадки неявки прокурорів та/або захисників на судові засідання без поважних причин, а також визнавати неявку цих учасників з поважних причин лише у випадку відповідного документального підтвердження.

Голова Ульяновського

районного суду А. В. Терновенко

Виконала

Дембовська М.А. т. 2-14-45